Перевали Арабель та Джуку
Від юрти до початку підйому на перевал Арабель 9км.
Сам підйом дуже легкий, набір висоти з долини на перевал лише 300м, гарний серпантин. На зірочках 22-42 виїжджається повністю.
Виїжджаємо на плато Арабель. Знову дуже сильний західний вітер. Їдемо строго на схід. На плато дуже багато озер. Найвища точка нашого маршруту на плато Арабель - 3840м (перевал Арабель). Далі - повільний спуск.
Проїжджаємо перехрестя чотирьох доріг:
Дорога на золоту копальню дуже широка. Іноді проїжджають сервісні машини: бензовози, техпідтримка, поліція... Через 14 км після перехрестя повертаємо з дороги ліворуч і рухаємось навпростець в напрямку перевалу Джуку. Вздовж плато повільно тече широка ріка Арабельсу. Цю ріку ми маємо перейти вбрід.
Ріка дуже широка (від 15 до 40м подекуди). Довго шукаємо місце для броду. Вже обідня година, а це означає, що вода в ріці велика: льодовики тануть. Знаходимо місце для броду та довго переходимо ріку: вода мутна, дно не проглядається - а там багато каміння. Глибина - 80см, дівчатам вище поясу.
Після броду обідаємо. Погода псується - падає град.
Швидко збираємось та йдемо пішки до перевалу Джуку. Обходимо невеличке озеро зліва, а озеро Чоколи-Кель справа. Тут в Сергія ламається другий багажник Topic (перший відремонтований стояв в Оленки). Така ж сама поломка. Часу ремонтувати нема: погода починає псуватись, тому Сергій ставить рюкзак на раму та йде пішки. Біля озера Чоколи-Кель починається тропа. Іноді можна їхати, але не швидко.
Невдовзі підходимо на перевал Джуку (3633м). Біля самого перевалу переходимо вбрід через заболочену річку.
Починаємо спуск. Про те щоб їхати мова навіть не йде. А от пішки йти нормально. Дуже крута стежка вниз, величезні каменюки навколо.
Спускаємось до верхнього озера Джуку (3305м), обходимо його з правої сторони.
На ночівлю стаємо на величезному пагорбі, що розділяє обидва озера.
