Озеро Сонг-Кель, перевал Молдо-Ашу
Вночі десь щось гуркотіло, впала 1 крапля дощу. Вранці по небу плавали залишки хмар.
Хмари дочекались світанку та остаточно роз'їхались по своїх справах.
Їдемо повз берег озера. Нас декілька раз випереджають табуни коней. Далі дорога йде на відстані в 2-3 км від озера.
Сонг-кель ми залишили через перевал Молдо-Ашу (3200+ м). Підйом зі сторони озера на перевал легкий, набір висоти лише 200м. З перевалу ще видно невеличкий шматочок озера.
В іншу сторону відкривається шикарний вигляд на каньйон ріки Куртка та серпантин, яким маємо спускатись.
Після швидкісного спуску опиняємось в каньйоні ріки. Тут висота вже 2500, але вже жарко. На перевалі зустріли двох велосипедистів з Румунії. На спуску вони їхали з шоломами причепленими до баулів. На запитання чому шоломи не на голові вони відповіли що мають страховку...
Спускаємось ще десь хвилин 20 по каньйону, стає дуже спекотно: висота вже 2000. Робимо сієсту в затінку кущів біля холодної ріки.
Подальший спуск приводить нас до широченної ріки Нарин. Переїжджаємо її по мосту. З'являється асфальт, а разом з ним ураганний зустрічний вітер. На ніч зупиняємось вже на річці Терек, на 3 км вище села Угют.
