Грузія та Туреччина дуже гостинні країни, в яких можна прокласти безліч цікавих різноманітних маршрутів різної протяжності та складності. Маршрут нашого велопоходу вийшов не тільки дуже складний, з великим набором висоти (понад 27 км), що потребувало високої фізичної, технічної та моральної підготовки учасників, але й дуже різноманітним по природнім цікавинкам, рельєфу, озерам, перевалам. Датами велопоходу було обрано вересень через теплу погоду, відсутність сильних дощів, наявність величезної кількості свіжих фруктів, відсутність надмірної спеки, але це потребувало більш жорсткого планування графіку руху, швидкого збирання вранці, економії часу під час зупинок на привали через короткий світловий день. Проте у вересні на великих висотах вже можливе випадання снігу, суттєві заморозки, тому слід приділяти пильну увагу до добору особистого спорядження, особливо одягу. В нашому випадку, ніяких суттєвих знижень температури чи заметілей не було, але перед перевалом Ацунта (3530) ми таки потрапили під град, щоправда вже сидячі у наметі.
Всі складні перевали ми проходили в правильному напрямку, адже на нашу думку перевали Садзелісгеле, Ацунта та Арсіян в протилежному напрямку проходити було б тяжче. Крім того, похід завжди приємніше закінчувати на морі, адже залишається час для прийняття морських процедур.
За наявності дешевих авіаквитків звичайно краще обирати мультипереліт Київ-Тбілісі-Батумі-Київ, але в нашому випадку найдешевшим варіантом був переліт Київ-Кутаїсі-Київ авіакомпанією МАУ, тим паче за правилами цієї компанії велосипеди можна провозити в якості основного багажу, якщо їх вага не перевищує 23 кг. Трансфер Кутаїсі-Тбілісі та Батумі-Кутаїсі було подолано за допомогою приміських електричок з вартістю 4 та 2 ларі відповідно (тобто 2,5 дол. у сумі).
Більшість харчів закупляли по місцю, з України везли лише сушені овощі (морква, картопля, буряк, капуста та ін), а також м'ясо у салі за рецептом Лебедєва А. та сушену рибу, що була куплена у супермаркеті.
Бюджет на 1 особу (як для 25 днівної подорожі – дуже малий):